Опубліковано: 2010.09.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Станіслав Бельський

***

И вот подарен мне сентябрь –
Наивный, раненый, горчащий.
Швыряет в небо горстью пыль,
Звенит, как провод на ветру.

Глядят скупые небеса
На холода растрёпанную душу,
Раскрыв дырявый невод, ловят
Слова, дают прозрачность дням.

Податливее женщины, нежней
Их игры, тоньше расстоянья,
Надёжнее и мягче колдовство,
Забывчивее терпкая любовь.

Закатный город говорит
На каменном, беспамятном наречьи,
Над нежностью сквозящей бродят
Бессильные, пугливые лучи.

2005
© Станіслав Бельський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27033/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG