укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 42089, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.09.04
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Как тебе говорила мама в детстве: «Усни, малыш, иначе придет волчок и зачем-то кедровые шишки тебе принесет», а ты нарушаешь правила общежития и никогда не спишь, словно какие-нибудь истопники суп из сырой покрышки, а ты открывал историю о любви Франкенштейна и Мери, таких и сейчас уж нет, была осень, холодное озеро, а может – лето, утро туманное за обозом, тихий ангел с лукошком ходил за тобою, включал верхний свет, если нужно искать Тинторетто в разрезе раскосом. Но на самом деле это был какой-нибудь Эдгар По, мертвые дочери с розами, курсы английского в школе, бритва в пенале, и всё открывается по вере в небывшее, фунт мармелада Ассоли, и человек с винтовкою заводит ее в тоннель, и говорит о вечной любви до гроба и до ремарок, и мечтают родиться на Капри, повсюду родная мель, и драконовой мерой огня пол исколотый жарок, нет, не ходи ты больше за мной по пятам, не читай Чернышевского мне по памяти, и отсюда не ходят туда поезда, сорок лет и ям, а ты всё не веришь, что где-то есть лёд и чудо. На самом деле это был даже Вальтер Скотт, “My heart’s in the Highlands” в фонографе без акцента, потом и ему, забытому в свой черед, лететь далеко и стать малодушно кем-то, а ты говоришь, что мы себя не щадим, поэтому станем полынью и пенопластом, а жить бы как все и верить бы в Третий Рим, и с экрана нам перчаткою машет Аста, и всё настоящее, сладкое и рокфор, и днесь тебе незачем больше читать расходно-приходные книги, и ты не за память пор, а просто жива в невежестве и свободна.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні