Опубліковано: 2010.08.31
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Марина Київська

Посвящение Владу Клёну

В холодной полночи зловещей не дай мою свечу задуть. Влад Клён

Говорить мне о жизни сегодня будет излишне.
Говорить же о смерти - тем более -
                                 двадцать девять...
Голос  - в тёмное небо срывается: - Как же, Всевышний?
Смерть - вне очереди - чёрным саваном -
                                 в нашу неводь.

Колет память ригидной иглою последняя встреча.
И твоё - мне : "Деревья всегда умирают стоя..."
Обещанье пожизненно : - В полночи чёрно-зловещей
Не потухнет свеча твоя, Клён,
                            у риз аналоя.



*Риза - металлический оклад на иконе.

2010
© Марина Київська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26755/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG