По Г.С.Сковороді

Іду Садом Божественних Пісень,
Вникаю серцем у чарівне слово,
Згоряє з обрієм останній літній день,
З великим Всесвітом заводжу я розмову.

Всесильний Боже, царю трьох світів!
До тебе йду слідами Метра Волі,
Я слухаю його пророчий спів,
Вслухаюся у кожен звук до болю.

Як і колись роздори на землі,
Кубло обманів й злочинів вирує
І чисте серце, наче у броні,
На цій землі, напевно, не ночує.

Бо і броня безсильна перед злом,
Що вперто набирає оборотів,
Спішли послання із святим Павлом,
Вкажи нам як зробити злу супротив.

Духовний Метре, Савович, навчи
Як віднайти ту Силоамську купіль,
Перемогти смертельнії гріхи
І неопалену купину взріть всім вкупі.

Як стати воїном над страхом у душі,
Як з чистой совістю і не боятись вмерти?
Знижайтесь, ангели - проснулися мужі.
Ми йдем, ми - сильні, ми - сильніші смерті!