Опубліковано: 2010.08.24
Поетичний розділ: Філософська лірика

Марина Київська

Сквозь тернии к звёздам или о вечности

О Вечности лучше ни слова.
К ней прикасаться не следует.
Рассыпется пыльным прахом -
Только открой саркофаг.
Со Временем змееголовым
Шёпотом Вечность беседует.
Но Время не терпит страха.
Струсил - в кольцо тебя - враг.

О Вечности больше ни слова.
Будем мы жить лишь "сегодняшним", -
Е-же-се-кундно тая
В тёплых любимых глазах.
И если дорога - тернова, -
Лучше по звёздам колющим.
Тебе от меня на память
Крылья. Сильнее размах!

2010
© Марина Київська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26668/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG