укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 42052, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.08.24
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

На мосту в Каменце пить чай, дорожить мишуткой, ангел с лукошком или штамповочная машина, в сером листке прикинуться Божьей дудкой, вышибить нечем себе белену из клина, будет в Крыму большая сезонно лужа, будет любовь, какой не стыдясь бульварно, лучше не знать, простужены снова, стужа, где мы теперь, песков серебро и Варна. Ты мне о том, что зелено всё и крыто, и проспиртовано, и пеленою белой, рыбка моя, верни мне мое корыто, лучше не знать ничего, в городки с омелой не приезжать, останемся за горою, там, где табак цветет и подносят плошку прямо к лицу, и нечего скрыть герою, клюквенный сок и тайное понарошку. Он говорит себе, что повсюду травы, красят листву зеленкою и зеленым, строит себе дворец из подлунной лавы, там и живет один, и Наполеоном хочет казаться, читает на утро Гёте, южным крестом мишутку пугая спьяну, как вы там все обмануты и живете, море внутри всегда закрывает рану, и на мосту в Каменце снова вилка чья-то, дальше себя не вылетишь из обоймы, выживут там подсолнухи и зайчата, только и те подумают – ну на кой мы, нужно тут было строить сады из глины, мир выжигать клеймом себе на ключице, город в мехах, подсолнухи и пингвины, печень трески приписана к мертвой птице. Снова рисуешь крестик мелом на парте, Бог отличит своих, если будет нужно, бросятся все кого-то из нас зажарьте, это звучит надуманно и натужно. Ты мне о том, что лесенки ходят криво, и на путях прямых не найти пророка, и каталоги шлют нам из Маунтолива, и за окном эклектика и барокко. Ты мне о том, что всё королевство наше будет затоплено лавою из компота, дуем на кровь, обжигаясь на манной каше, в плотности гелия вынужден выжить кто-то.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні