В великім Всесвіті є виміри часу.
У Всесвіті думок, подій і вчинків.
Й знімають наші душі з них росу
У вічнім пошуку, без права на зупинку.

Одні зайшли на вимір забуття,
А інші поселились в вимір болю,
Одні ввімкнулись в вимір каяття,
А інші перейшли на вимір волі.

Отак й блукають душі іздавна,
А що ж робить тоді вже грішній плоті?
Якому виміру віддатися сповна:
Коханню чи війні, добру чи люті!?