Зітхає бірюзою
високе світле небо.
Волога на бруківці.
Обличчя-вітражі.
На серці - рани-фрески,
на сонці в'януть квіти,
думки - як павутина,
крізь сни, тобі чужі...

У ноги - легкість рисі!
На щоки - ластовиння,
у погляд - волю хіпі,
у вірші - лан душі.
Хай рон-н-рольні ритми
сплетуть в тобі пружинку,
щоб посмішка іскрилась
у сотнях тиражів.