Опубліковано: 2010.07.28
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Красноярова

Позвони, позвони в небеса...

Позвони, позвони в небеса.
Вдруг ответят тебе голоса
тех, кто, плюнув на силы земли,
в облака превратил корабли.

Погляди, погляди как ветра
обжигают собой кливера,
и куда бы не плыл капитан –
и внизу и вверху – океан.

Подержись, подержись за канат.
Иногда корабли якорят,
чтоб, от суши уставши, душа
к ним, туда поднялась – подышать…


2010
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26404/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG