Опубліковано: 2010.07.17
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Світлана Ілініч

***

Основное  –  на  кончик  иглы.
Мне  б  микроны  полей  –  в  километры.
Здесь,  в  пристанище  южного  ветра
Мы  любили  других,  как  могли.
Воскресали?  Дробили  гранит?
Мир  спасали?    Рожали  титанов?
Врачевали  смертельные  раны?
Нет,  не  жили,  а  делали  вид…
Ничего  –  это  минус  вдвойне,
что  по  Цельсию,  что  Фаренгейту.
Можно  слушать  пищалку  и  флейту,
и  мечтать  о  еде  и  говне,
можно  жить  и  в  бреду,  и  в  аду,
и  любить  впопыхах  на  сортире,
и  в  себе,  как  в  наёмной  квартире,
просыпаться  в  холодном  поту…
Можно  всё…  Только,  знаешь,  во  сне
мне  под  утро  мерещился  Будда.
Это,  верно,  сказалась  простуда…
Дай  таблетку,  вон  там,  на  столе.

2010
© Світлана Ілініч
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26296/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG