від вітру долоні жовкнуть
стають неслухняними пальці
і знову холодний жовтень
зриває картон декорацій
стежки засипає листом
ганяє в саду дерева
свистить розбійницьким свистом
на вулиці день жовтневий
ой свистом, свистом,
мій кониченьку, свистом
та щоб не запала
та доріженька листом
печаль моя, сива мати,
чого так здавило груди
я вийшов з твоєї хати
і в душу війнуло груднем
і біло зробилось в полі
та кінь мій все біжком-біжком
а щоб він не брів поволі
не западь доріженька сніжком
ой біжком, біжком,
мій кониченьку, біжком
та щоб не запала
та доріженька сніжком
ой свистом, свистом….
ой біжком, біжком…