Побудь моїм темним янголом
в тенетах грузкого відчаю,
співай під гітару пісеньку
про дивне, сумне і вічне.

Вдягну своє чорне платтячко,
в волоссі - мережані стрічки.
В губах твоїх посмішку вгадую,
в очах - щось густе й трагічне...

Зроби мені ванну з квітами,
й щоб ніжно мигтіла свічка...
Розкажеш похмуру казочку,
як блискавка небо скалічила.

Побудь моїм світлим демоном -
хай час ці хвилини не лічить...
Любити б тебе до знесилення,
без сну, без перерв, без закінчення.

Та глянь, мій безкрилий янголе:
щось змило мене, мов річкою,
й чомусь твою постать сутінки
сховали...Нависла ніч.