Фотосинтез життя,
Фотосинтез зеленого світу
І набряклі бруньки
Демострують чарівний свій хист.
А пройде якийсь час -
Забуянить усе, прийде літо,
І краплинки роси
Разом з світлом возродяться в лист.

Він вбиратиме все,
Що з легенів всякчас викидаєм.
Не ділитиме, ні!
А під дією сонця тепла,
Лиш умиє у росах,
Легенько усе поскладає,
І очистить у кисень
Усі наші грішні слова.

Може й нам би отак
Очищатись у мислях і діях
І творити добро
Із усього, що світом пливе?
Не ділити його,
Не складати направо, й наліво,
А у квантах тепла
Перетворювать в вічне, живе!