Опубліковано: 2010.07.08
Поетичний розділ: Філософська лірика

Тетяна Селіванчик

***

                                    "Не самоутверждайся. Пропадёт,
                                     подточенный тщеславием, твой гений..."
                                               Е.Евтушенко                                                                  
Чьи-то игры - умопомрачённые,
Даже с лоском, а с изнанки - чёрные,
Дёгтя дух - сквозь истин медоточие,
Ересей, гордынь  канавы сточные.
Так, из века в век, тщеты половою,
Пестротой богато многословие:
Масками прикрывшись и личинами -
Лик лукавый празднует бесчинное.
Как нелепы возгласы победные
И абсурдны самоутверждения. -
Где-то ж - сокровенное, неспетое,
О себе не знающего гения...

2010
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26140/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG