В купальську ніч народ мій і земля
Шукають в лісі папороті квіти.
В купальську ніч під співи солов'я
Зачни, Вітчизно, свої нові діти.

І вилелій їх, нене, у собі,
Вдихни у них отой ковток свободи,
Бо діти ці - то Божий дар тобі,
Твої кровинки  і твого народу!

Дитятко перше Вірою назвем!
Щоби у нас те почуття збудило,
Щоби призвало через тьму проблем
Повірити у те купальське диво.

Дитятко друге - це Надія, так!
Що закріпИть невідворотність чуда,
Заставить кров очиститись в серцях
І нагадати ще раз, що ми люди.

Дитятко третє назовем Любов!
Бо так Творця зовуть у Трійці Божій,
Щоби воно очищену ту кров
Перемішало з запахом свободи.

Господь погляне з-за високих хмар,
Благословить і нас, і наших діток,
І той вогонь, що нині запалав,
Святу водицю і вінок із квітів!