Опубліковано: 2010.07.02
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Ганна Осадко

сильце

І те сельце упіймане в сильце
Густого лісу,   і мовчать  про це
Дерева-трави-птаство галасливе,
І ніч паде, як вивірка,  з небес,
І в косах спить пахкий безхатник без
І білим одцвітають чорні сливи –

Сливе´  щаслива – шелестом, і тим,
Що завтра та й довіку  – дім і  дим
Густий і білий, і по пояс трави,
І ворожба зузульки – «так» та й «так»,
І хрестиком на льолі – мак та й мак –
Цвіте-не в’яне, і шаленець-травень

Триває – як тримає  за плече:
«Пусти, – сміється, – він не утече» –
Лети! –
летить  –
І хай там що говоре –
Сильця немає,
Та твоя рука
Пливе по спині – сильна і легка
Згори донизу – як вода у море.

2010
© Ганна Осадко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26054/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG