І те сельце упіймане в сильце Густого лісу, і мовчать про це Дерева-трави-птаство галасливе, І ніч паде, як вивірка, з небес, І в косах спить пахкий безхатник без І білим одцвітають чорні сливи – Сливе´ щаслива – шелестом, і тим, Що завтра та й довіку – дім і дим Густий і білий, і по пояс трави, І ворожба зузульки – «так» та й «так», І хрестиком на льолі – мак та й мак – Цвіте-не в’яне, і шаленець-травень Триває – як тримає за плече: «Пусти, – сміється, – він не утече» – Лети! – летить – І хай там що говоре – Сильця немає, Та твоя рука Пливе по спині – сильна і легка Згори донизу – як вода у море.
|