Опубліковано: 2010.06.29
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Ігор Федчишин

Любов

 «Що вічне є?»-питаю я у світу,
  «Що вічне є?»-шукаю у книжках -
  Багатство,сила розуму чи діти,
  Що не погасне, не згорить в літах.

  Що не потухне, як зоря ранкова,
  Що після нас стане будити світ.
  Що не помре,не вдягнеться в окови,
  Не зникне,як веснянний первоцвіт.

  В що вірити, для чого треба жити,
  В і'мя чого творити і робить,
  Ради чого страждати і горіти
  Та все ж живим лишатися за мить.

  За що померти можна на Голгофі,
  За що віддати можна свою кров?
  На моніторі замелькали строфи:
  Її величність, Божий дар  - л ю б о в.

  Любов до мами, до доньки, до сина,
  До Батьківщини, що в житті одна,
  Любов своєї в миру половини,
  Любов до ближнього, лише любов сама.

  Велика тайна у простому слові -
  Лише любов спасе цей грішний світ!
  Відкрийте серце друзям для любові
  І Бог пішле вас  вічності політ!

2009
© Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26009/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG