Опубліковано: 2007.01.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

Лишь во сне, по привычке
Вижу я журавлинные стаи.
Невелички-синички!
До чего же мне вас не хватает.

Я б вам сыпала крошки,
Я б сосульки с кормушки снимала,
Мне бы счастья с ладошку…
Но наверно и это не мало.

Тут ни снега, ни вьюги…
Тут и птицы другого калибра…
Тут пусты мои руки,
А над ними порхают колибри.

1998
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2587/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG