укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.23
Роздрукувати твір

Ірина Гончарова

Муарится водная гладь под ветром

Муарится водная гладь под ветром.
Песок шелестит по траве и песку.
Я вновь утонула жаром пышущим летом,
Оборвав расставанья леску.
Берега все тесней сжимают в объятьях
Уходящую за горизонт бесстрастную гладь,
Фригидную, как женщина в стального цвета платье.
Рыбак забрасывает спиннинг, в попытке вспороть ее: – Вот б…дь,
Опять оборвались снасти.
Поверхность тиха, под водою ни зги.
Такие вот здесь разыгрываются страсти.
Но здешний рыбак не лезгин.
Он не будет девушку красть темной ночью
И нестись с нею по кручам на скакуне.
Если честно, он даже не знает, хочет он ее или не хочет.
Хотя страстен бывает! Но чаще во сне.
А лето дышит и пышет жаром.
Облака застыли как взбитые сливки с изюмом.
Ивняк зеленый серебром отливает, клубиться паром,
Излучину песчаную омывая всплеском ажурным.
…Хорошо вдалеке от того, кто вошел в кожу, поры и глубже.
Безмятежно, безропотно. Сердце метрономом стучит в такт. Чему?
Хорошо как рыбе, выброшенной на сушу
или на лед Антарктики,
Как цыганке, посаженной за воровство в тюрьму.
Погадать бы, что будет, с кем буду, кем сердце успокоиться.
Взглянуть прямо в очи охраннику – и украсть от камеры ключи.
А потом увести тебя из дому ночью, и, захлебнувшись бессонницей,
Пить и длить бессловесное “Молчи!”.
И приветствовать Солнце, встающее в злате и пурпуре,
И войти вдвоем в прохладную купель реки.
А затем уснуть на рассветных простынях лазури,
Ощущая на груди тепло и тяжесть твоей руки.
Руки. Реки. Рукава. Излучины.
Рек и судеб. Времен и дорог.
Так отпразднуем же заручены-разлучены
С тем, кто так дорог и так далек!
Поставим на стол чашу с пьянящим ветром
И разольем по кубкам из хрусталя наших душ.
Хорошо расставаться жарким, изнуряющим летом!
Маэстро, Ваша очередь. Туш!

2010
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні