Опубліковано: 2010.06.23
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ірина Гончарова

Инфанта Маргарита

Лере Ласточке


Вздорная, рыжая, умная,
Вечно и всеми любимая…
Мало кому теперь нужная,
Разве что только менинам*.

Кто-то придумал, что глупость
Главным была ее свойством.
Люди не то, как их судим мы.
Эта – полна достоинства.

Бог ей судил королевской
Дочерью быть и моделью
Придворного живописца
Страстного дона Диего.

Пусть королевский художник –
Это вдвойне опасней,
Если модель обожаема,
Если любима страстно.

Девочка, девушка, дама –
Годы прошли чередою.
Вставлен портрет ее в раму,
Нет их на свете обоих.

Только живые по-прежнему
Губы, глаза, щеки, волосы.
Всю свою страсть дон Диего
Выразил, все свои помыслы

В этом портрете Инфанты.




* «Менины» (исп. Las Meninas, "фрейлины")

2010
Киев
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25786/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG