Опубліковано: 2010.06.21
Поетичний розділ: Філософська лірика

Тетяна Селіванчик

***

                                    Елене Ковтун
Выйти вот так и запеть перед теми,
Кто изучающе смотрит невольно -
Врядли сполна представляя, сколь больно,
Сердце озвучить в кромешную темень...
Как это - с незаживающей раной
Трепет немыслимый одолевая,
Выплеснуть миру - от ада до рая -
Всё, что вбиралось тончайшей мембраной,
Бездною дней, уподобленных ночи,
Тем, что иному приснится едвали,
Пальцами чуткими считывать Брайля,
Эту судьбу горевых многоточий...
Как это, внятное небу, звучало
И обнажало по зримому жажду...
Встаньте пред нею - если не каждый,
Пусть только те, кто осмыслил сначала
Данность, как дар - неутраченность света, -
Как же постыдны все лживые позы
Мнимых страданий и анабиозов,
Перед прозрением внутренним этим!
Сколько орущих, боли не знавших,
Сколько глядящих - хуже незрячих,  
Этим и подлинник - не настоящий:
Сущий пустяк - сокровенное наше.
Сколько б они ни играли, ни врали,
Их фейерверки - слепят, но не греют. -
Что им сказать - всё равно не прозреют,
Им ни глазами прочесть, ни по Брайлю...
Вот и приходят иные -
                                         сквозь бездны
Мрака отчаяний, чаяний тропы,
Чтобы греховный умерился ропот,
Перед пронзительно-зоркою песней.

2010
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25773/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG