Опубліковано: 2010.06.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Iрина Чудакова

Вдыхает Небо каждый человек

Какое чудное мгновение Сейчас!
Лишь полный вдох и в грудь ворвалось Небо…
Его вдыхаю, словно в  первый раз,
В нем запах трав и вкус живого хлеба…
И правду говорят из века в век,
Что хлебушком единым сыт не будешь,
Вдыхает Небо каждый человек,
Родившийся с одной из миллиона судеб,
С вопросом, вдруг возникшем на пути -
Зачем рожден, в чем смысл его скитаний,
Откуда он пришел, куда идти,
Как быть с наличием и недостатком знаний?

И только Небо, наполняющее грудь,
Тихонько шепчет -
Ты Люби и Будь!
31.05.2010

2010
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25668/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG