Тамара Дяченко*** (Из ДМЫТРА КРЕМЕНЯ) Улетел - и не вернулся голубь... И умолк, и онемел майдан: Ту беду - свободу, девку голую б Обрядить бы в перья комсомола, Горькой желчи бы подлить медам. А пятёрка деток президентских?.. А свободы незабытый час?.. А смертей возможных мрак вселенский?.. Навсегда оставил голубь нас. И какого князя вам - Олега? Ярослава Мудрого в земле? Голубя уж нет и нет ковчега, И Майдан в забвении и мгле... И менты, выходит, тех дубасят, Кто стоит за Украину - Русь. Ах, как ждал тот маленький Тарасик Голубя, что выпустил татусь!.. Очень жаль мне малыша Тарасика, И детей бездомных тоже жаль!.. Впрочем, в Украине это - классика: За страну проиграна медаль... ---------- Відлетів - і не вернувся голуб... І замовк, і занімів майдан: Це нещастя - волю, дівку голу б Обрядити в пір'я з комсомолу б, Гіркоту підсипати медам. А п'ятірко президентських діток? А свободи незабутня мить? А смертей можливих смертний дотик? Але голуб той не прилетить. І якого князя вам - Олега? Ярослава Мудрого в землі? Та немає голуба й ковчега, І Майдан у пам'яті й імлі... Так і склалось нам - і мент дубасить Тих, які за Україну - Русь. А чекав же як малий Тарасик Голуба, що випустив татусь... Жаль мені маленького Тарасика, Та мені й дітей бездомних жаль. Але це вже українська класика: За країну програно медаль... ДМИТРО КРЕМІНЬ
|
2010 Севастополь © Тамара Дяченко |