Опубліковано: 2010.05.14
Поетичний розділ: Переклади

Ірина Гончарова

Сонет 1. Вариант 3-й

Уильям Шекспир.

Пусть вянет роза. Красота ее
Навек не гибнет, снова расцветая
Цветами яркими, всех сходством поражая  
С той, незабвенной. Славься Бытие!

О ты влюбленный в красоту свою,
Ее пожрешь, огнем своим питая!
Где тучное раскинулось жнивье,
Предвестник голода летает черной стаей.

Сегодня миру ты свою красу
Явил герольдом вешних шумных празднеств.
Зачем же ты казнишь ее напрасно,
и, жалкий скряга, сеешь пустоту?

О пощади же мир, им всласть не насладившись.
Не дай потомству сгинуть, не родившись.

2009
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25390/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG