Опубліковано: 2007.01.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Наталiя Вареник

***

                      АЭРОПОРТ
Значит, пора! Стюардесса глядит настороженно.
Словно сигнал, загорелось над нами табло.
Вновь нас с тобой разделяют чертою таможенной.
Все пополам – и прощанье, и боль, и тепло.
Как я боюсь этих залов, так схожих с ангарами,
Этих заморских названий «Люфтханза», «Эль-Франс»…
Кладь на тележках, скамейки с застывшими парами.
Тех, кто транзитом, и близких, впадающих в транс.
Как я боюсь закричать, позабыв о приличиях,
Как я покорно иду, вспоминая улыбку твою,
В хмурое поле, где демоны с крыльями птичьими
Ласково смотрят, как будто бы служат в раю.

2005
© Наталiя Вареник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2532/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG