Тоді горітимуть свічки,
Всолодить осінь дим і піну,
Зруйнують вежі у річки,
А вас запросять на руїни.
Впаде сльоза на бите скло,
На вже давно криві дзеркала.
Падіння Риму вже було,
Та ви не бачили фіналу.
То падав зовсім новий Рим.
Так швидко падав, наче брила.
Тоді як хтось вмирав із ним
Я лиш мовчав, хоч теж боліло.