Ти звик, щоб все було на таці. У чорний колір – чорні очі. Втомився від пісень і танців, Маніпуляцій теж не хочеш. Під феєрверки та петарди, Крізь темну ніч і жовтий місяць, Себе ти бачиш леопардом, Але довкола – тільки вівці. Ти знов крізь скельця окулярів Узрієш білий і рожевий Гарячий дим (точніше пару) Їхніх поверхонь металевих. Та післязавтра чи пізніше У них феєрії не буде. Чи ти найкращий, чи ти гірший, - Усе одно й тебе забудуть.