Опубліковано: 2010.05.08
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Козинець

***

Ти звик, щоб все було на таці.
У чорний колір – чорні очі.
Втомився від пісень і танців,
Маніпуляцій теж не хочеш.
Під феєрверки та петарди,
Крізь темну ніч і жовтий місяць,
Себе ти бачиш леопардом,
Але довкола – тільки вівці.
Ти знов крізь скельця окулярів
Узрієш білий і рожевий
Гарячий дим (точніше пару)
Їхніх поверхонь металевих.
Та післязавтра чи пізніше
У них феєрії не буде.
Чи ти найкращий, чи ти гірший, -
Усе одно й тебе забудуть.

2006
© Олександр Козинець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25214/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG