Опубліковано: 2010.05.07
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Віктор Шендрік

* * *



Ты уедешь – я стану отсчитывать дни,
Отдыхать от тебя и скучать – вразнобой,
И на звёзды смотреть, потому что одни
Будут звёзды гореть надо мной и тобой.

И тогда, окаянное сердце скрепя,
Он горит, но не будет сожжён этот мост,
Я о том, как мне трудно прожить без тебя,
Проболтаюсь однажды ближайшей из звёзд.

На земле не отыскан, не выдуман рай,
Если вечной разлуке добавили срок.
И звезду попрошу я: «Ты там передай –
Может, я загляну как-нибудь, на денёк».

Но всему выйдут сроки, и выдастся час –
Я услышу ответ твой, беспечен и прост:
«Понимаешь, всё время дождило у нас.
Ну, какая звезда! Их же не было, звёзд!»

2007
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25189/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG