ПРО ПЕРУНА Перун воскресне не на третій день Жертовним білим півнем над Почайною, Де синя магма первісних пісень Його очистить хвилею печальною. Перун воскресне не на третій день. Ще будуть довго, довго, як луна, Блукати поміж зорями і тернами Його жерці – із духу і вина – Поети, козаки і характерники. Блукати будуть довго – як луна. Піснями й кров’ю славу купувать. Народ піднімуть… Може, і розбудять ще, Допоки свіжоскошена трава… Допоки люд і людище – то люде ще. Народ піднімуть… Може, і розбудять ще. Хрести Перуну сняться, як птахи. Хрести самотні, без розп’ять, апостолів. І бігають біляві дітлахи, Що люблять все, Що зацвіли й не постили. І бігають біляві дітлахи. Вони ще бунт піднімуть кров’яний На іграх генів, геніїв з юрбою. Перун воскресне. І зійдуть вони Вогнем і вітром, Глиною й водою. Вони ще бунт піднімуть кров’яний. З рабів постане плем’я золоте, Красиве і здорове, й трохи зоряне – Як двері раю, зірвані з петель, Замерзле море, місяцем розоране. З рабів постане плем’я золоте. Їм час – ніщо. Їм простір – просто тіло ще, Тісна церковця і жертовник мал… Перун розп’ятий… Руки в нього – крилища. Нема його, бо крил у нас нема… Та й він воскресне не на третій день Жертовним білим півнем над Почайною, Де синя магма первісних пісень Його очистить хвилею прощальною. Перун воскресне не на третій день.
|