І небо стало меншати мені...

                                                    Василь Стус




З острішшя злину ген за круговид.
Виблискують мосянжеві зірниці...
Обави згасли.
                      Крил мені б таких,
Що не згорять під списом блискавиці!

Для лету обираю млосну ніч,
Для вірша - під крило льонові кросна.

Вже небо стало меншати мені.
Зірниці опадають на покосся...