укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43114, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.04.12
Роздрукувати твір

Оксана Усова - Бойко

***

Сумний сьогодні жайворонка спів.
Стежиною загубленою, полем
Іде старенька... Кошик у руці,
Дівча мале крокує поруч. Болем
Скорботи виривається сльоза.
Зітхає бабця і стиска міцніше
Долоньку: „Дай їй, Господи, не знать,
Як голосно кричати може тиша.”
У спогадах живуть страшні часи:
Пусті хати, мерці окрай дороги
І тиша... в ній пташиних голосів
Не чути... Тиша (!) з присмаком тривоги.

Селянське кладовище. Край воріт
Бабуся зупинилася. Дістала
Хустину білу. Долі, у траві
Її коло паркану розіслала...
Поклала зверху паску, крашанки,
Цукерок жменьку і перехрестилась.
Сльозу змахнула, знову ті роки
Згадавши: де ж була ти, божа милість?!
Здивовано запитує мала:
„Кому це? Тут могил немає навіть...”
„Від голоду померлим... І дарма,
що тут нема хрестів, коли є пам’ять.”

Ти ще маленька, трохи підрости
І розповім усе, що пам’ятаю.
Або тобі писатиму листи,
Бо вже й мені недовго...дожила я
До щастя миру й хліба на столі,
До спокою, до усмішки твоєї...
Але і досі бачу уві сні
Жахи дитинства. Осені тієї
Прийшов татусь, раніше ніж завжди,
Похмурий і розгублений. До мами
Він довго щось ледь чутно шепотів.
А потім мама плакала... Хатами
Ішла біда. Ночами з ліхтарем
Вдиралися бригади активістів
В життя людей. Такого і з царем
Не знали страху, як за комуністів.
Червона сарана поїла все.
Окраєць хліба видираючи з долоньок
Дитячих. Не здригалося лице
В катів проклятих, не боліли скроні,
Не гризла совість чорної душі –
Диявол там знайшов собі домівку
І все людське у них він задушив.
Заламуючи руки, на долівку
Навколішки впадали матері,
Коли з колиски витягаючи дитину,
Останні крихти вигрібали упирі,
Приховані від них на чорну днину.
Виносили із хати геть усі
Плоди і зерна, ковдри, одяг, посуд...
Продзаготівля сіяла мерців,
Записуючи їх у жертви посух.

                                               Далі буде...

2010
© Оксана Усова - Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні