Опубліковано: 2010.04.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вадим Друзь

Песенка о штиле

Утих норд-ост, ложимся в дрейф.
Кильватера растаял шлейф,
но ты, товарищ мой, не дрейфь -
такое было здесь веками.

Сочатся синью небеса,
тут, что ни день, то - чудеса,
а в борт морская бирюза
стучит ленивыми шлепками.
К чему пустые словеса -
здесь замирают голоса,
тут вечный штиль, тут паруса
обвисли дряблыми щеками.

Но здесь не время для сиест -
тут возмутитель этих мест,
Кентавр, несущий Южный Крест,
гарцует лунными ночами:
по небу носится окрест
и, выражая свой протест,
по сотне звёзд в один присест
сбивает мощными плечами.

...Утих норд-ост, ложимся в дрейф.
Кильватера растаял шлейф,
но ты, товарищ мой, не дрейфь -
любуйся звёздными дождями...

2010
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24959/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG