Опубліковано: 2010.03.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Iрина Чудакова

Однажды…

[CENTER]
Однажды…
Очень ловкий часовщик,
Сложил часы
И обозначил время.
В них музыкой
Звучал грядущий миг…
И ярким светом
Вырвался из тлена
Род человеческий,
Как механизм часов,
Симфонией своей
Озвучил небо…
Все в такт…
От шестеренок до крючков…
Под музыку, вдруг
Былью стала небыль…
...И вот Творец,
Создавший механизм,
Склонился
Над огромным числом глав…
Гармонии Создатель…
Смотрит вниз,
Настраивая сбивчивость октав…
И вольность стрелок…
Суть - за правдой ложь,
Порой его все чаще огорчают…
Коль врет одна…
Откуда правды ждешь…
Одна другую фальшью догоняют…
И множество
Малюсеньких частей…
Все выясняют
Первенство и важность,
Забыв гармонию
Той цельности своей,
Звучавшей музыкой…
А ныне ставшей фарсом…
30.03.2010

2010
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24762/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG