Опубліковано: 2010.03.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Наталка Фурса

Диптих про поступ

ДИПТИХ ПРО ПОСТУП
1
Повторювати – безславно:
скінчився парад прем’єр.
Постали міста й держави
на місці відкритих терр.

Рушати у світ – не варто?
Обжито усі краї?
Щасливий не знає карти,
упертий не вірить їй.

Найперших спікають страсті –
на славу, на волю й смерть,
і там, де їм зрадить щастя,
наступні збудують твердь.
2
За кимось іти – не страшно.
Та раптом він труту пив?
Ступивши у слід пропащий,
ти станеш, як він, сліпим.
А що, коли йдеш за зрячим:
він кинувся в тьму сліпу,
і саме тобі призначено
по сліду прокласти
                            путь?

Герої на п’єдесталі –
коли розкуштує  світ  
не першість, а досконалість,
не квітку, а зрілий плід.

2004
© Наталка Фурса
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24756/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG