укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.03.26
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Андеграунд

                                                     Похилий Будда забирався в дзвіниці,
                                                     дивився на степ і молився на сонце –
                                                     великий і грішний, чистий і ниций,
                                                     забувши тенденції, відкинувши соціум.


                                                                                        С. Жадан


-1-

Я тоже однажды возьму Высоцкого
И выскочу в сосны
Из этих высоток;
Как Будда, забуду
Жадановский социум:
Его тривиальных дядек и теток, –
В котором квартиры протравлены газом,
В котором никто никому не верит,
В котором, пытаясь подслушать оргазм,
Соседка мозолит ухо о двери.

На мне будет рубище, – а не платье.
И по приколу – ковчег бумажный.
Вместе со мной уйдут мои братья:
Их будет мало, – но это не важно.
Мы будем зализывать черные тромбы,
Цветы собирать,
Умирать за идею
И жить, разумеется, в катакомбах,
Как первые христиане –
Хиппи из Иудеи…

Нас будут приветствовать иноверцы,
Хлеб с чесноком крошить на дорогу;
Во мне будет биться мое Сердце –
Единственный, ряженый мне Богом…

Мы будем учиться
У римской волчицы
Завывать в степи
С гениальной жалостью….
Я точно знаю, что это случится,
А пока потерпи,
Потерпи, пожалуйста…


-2-

У кого-то – цветочки в оконной раме,
У кого-то – форточки в паутине…
Нас обвенчали в подземном храме:
В наземные храмы нас не пустили.

Нам вопили: «Грешники!» и «Ату их!».
Нам с пилатовской скорбью шептали: «Sorry».
Нам вдогонку цвели зеленые туи
У самого Синего в мире моря…

В партизанском подполье взорвалась бомба.
На могилы солдат возложили розы.
Мы снова лизали белые тромбы
Серебряной слюнкой черной березы,

И все зарастало… И каждый Иуда
Прощался, как дубль и тираж, – по новой;
Мы жаждали чуда, – и было чудо,
И, самое главное, «было Слово»…

И каждый день, несмотря на скотства,
На жирные сплетни в сальных канальцах,
Мы целовали венчальные кольца
На тонких обглоданных нежных пальцах.

И солнце вставало, и шло навстречу,
Как последний патрон в нагрудном кармане…

А где-то над нами, за церковью-речкой,
Голосила девушка в сарафане…


-3-

Боль – на первое. Страх – на второе.
Дурные гены. Гнилое семя.
И водят поэта ряженого,
И ставят за упокой…

И мы, несомненно, отстроим
Свои надомные семьи,
Где будут кефир, и ряженка,
И водка, и молоко.

А эти картины китайского шелка
Заткни себе, знаешь куда… Да, знаешь!
Выпей, коль нелады с сосудами,
Помолись по книге «Левит»…

И снова два одиноких волка
Рвут на части алое знамя
И воют о некой неописуемой,
Чисто волчьей любви.

Мы рвали и рвались, как двое равных,
И уравнялись, как двое рваных.
Будь проклято это равенство
Концовок-рифмовок «сонет» – и «минет»!

По синему небу летит журавлик.
Мэр космоса снова ушел в нирвану.
Что ж. Все в этом мире – правильно!
Все, кроме нас.
А нас – уже нет.
                                                     
                                                                              5, 26 марта 2010 г.

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні