Данина смерті: в серце вересневе постукав за теплом індикт церковний… Витягує Симон порожній невід. Витрушує Петро важкі улови. Данина житію: смоква всихає, бо чим відкупиться душа безплідна?.. Симон нічого про Христа не знає. Петро зрікається, та йде по сліду. Сплативши всі данини і податки, ховаєш решту у зимові схови – данина вічності, в якій вмирати – лише шукати неводи Петрові…
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”