Опубліковано: 2010.03.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Наталка Фурса

***

Сергієві Сурмачу

Нижче зела не впасти –
     нижче опустять потім
(нижче – це право тіла,
     котре шукає дна).
Битву програвши смерті,
     можна піти не потай –
світу ім’я лишити,
     дати і письмена.

Виснуть мости кирилиць
     над безголоссям урвищ –
(слово було крилате,
     доки не знало кліть).
Нижче зела судилось
     вижити деміургам,
вище – отим, хто стерпів
     воду, вогонь і мідь.

Тільки найтяжча кара  –
     як німота повстане
(та, що під в’яззю літер
     і не дає луни)…
Тихо мені сьогодні:
     іспит листом – останній
міст, під яким безодня
     в якості глибини.

2007
© Наталка Фурса
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24643/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG