Опубліковано: 2010.03.05
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгенія Більченко

Чувство патриотизма

Брось, как баба, творить истерику,
Запасаясь бесплатным «Лайфом»:
Это пошло – бежать в Америку,
Или в Африку, или в Хайфу.

Бьет падучая жилку синюю;
Пульс дырявит висок, как дятел;
Жизнь замкнулась тройным бессилием:
Нашим, вашим и «того дяди».

В битве кланов я – шут Горацио,
Промокашка для мафиози;
Плачут капельки эмиграции
На безвкусной заморской розе…

Улететь бы в края далекие!
Чтоб не слышать полов дощатых,
Сплетен с дохлыми подоплеками,
Вездесущих зрачков мещанских…

Мало, что ли, мы колобродили?
Мало рвали гитар и глоток?
Только тянет на дуру-Родину,
Как бабая – в свое болото.

Только вижу, как села горбятся,
Как деревья читают книги…

Как над киевским храмом горлицы
Подымаются на Чернигов…
                                   
                                                                             28 февраля 2010 г.

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24426/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG