Опубліковано: 2010.02.26
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Киев

Весь в инее, сад Довженко
Снимает себя по новой.
И ты говоришь мне: «Женька,
Мне так без тебя хреново».

Столица стеклянной бранью
Занозила перепонки.
Дедовское наше братство –
Беспомощнее ребенка.

А в урне седой окурок
Спит, словно Чжуан-цзы в люльке…
В империи древних урок
Цветет под асфальтом лютик.

В снегу утопают лавки,
Приземистые, как бабки.
У ветхой бензозаправки
Вздыхает истертый бампер.

И вроде бы все в порядке…
Мрут мухи в тоске «про это»…

И школьники врут в тетрадках
О «страшной судьбе поэта».
                           
                                                                             25 февраля 2010 г.

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24378/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG