Опубліковано: 2006.12.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Буєвич

СЕСТРА МОЯ – СОЛОМІЯ

   (за Г. Клімтом)

                     

Княже, крапле з моєї пам’яті –  рани суцільної!
Навіщо стікаєш з тієї пітьми сецесійної?
Ти залишаєш ошатне панно пелюсткове, барвлене,
марніють, пейзажі з минулого, тебе позбавлені.
І я серед тих пейзажів. А ти – золотими краплями
стікаєш, усотує тебе стеля, шпалери подряпані,
в кожнім предметі довкола – твоє світіння, свічення,
і кожний мій порух – офірування, а кожний подих – освідчення!
Усі мої сновидіння – сповідання тобі, невідомому,
невидимому, прихованому...
Ось вже й висока вода з підхмар’я прозорого падає...
Княже мій, володарю мій, виноградарю!
Жоден солодкий коханець не вартий твоєго з’явлення.
Радіє оселя моя - оаза в пустелі, галявина
посеред космосу.
Візьми мене звідси, під хмари свої піднеси мене –
лунає навколо благання моє, молінням знесилене.
За ложе нам стануть надхмар’я,  сферична оркестра втішатиме...
На ложі моєму вночі я шукала тебе і знайшла тебе!





1990
Черкассі
© Олена Буєвич
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2437/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG