Опубліковано: 2010.02.25
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Олексій Боричев

Терпение

Когда воцарился безумный царёк,
Восславились двое – Курок и Ларёк, –
Народы молчали.
Народы молчали, когда на войну
Бессмысленно выродок кинул страну,
Все были в печали.

Народы молчали… молчат и теперь,
Когда государство окрепло, как зверь
Оскаливши зубы,
Готово бедою потешиться всласть! –
Такая уж чёрная русская власть, –
"Работает" грубо...

И снова беда за бедою растёт,
И снова у плахи толпится народ,
Несчастный, забитый!
Века он молчал, и теперь он молчит!
Терпения нить – натянулась – скрипит:
Ничто не забыто!

И – скоро совсем – оборвётся она. –
Узнает героев родная страна,
И вздёрнутся петли.
И стянутся шеи быков, что пока
Жируют; их крови прольётся река!
Довольно терпеть ли?!

2010
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24364/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG