Опубліковано: 2010.02.25
Поетичний розділ: Містика, видіння

Олексій Кацай

Исчезновение

в молчании бездонного
течёт густая взвесь
окрасок неба чёрного
никак не перечесть

та кажется иссинею
в той фиолет плывёт
а по чернильной линии
вдруг серебро скользнёт

клубится ночь колышется
среди витых орбит
куда-то с нами движется
и бархатно блестит

фигурки обнажённые
сном растворяет мгла
и пусто потаённые
мерцают зеркала.

1990
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24322/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG