укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41061, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.02.20
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Поэт

-1-

(Поэт – тирану)

Ну?
Чем ты закроешь мне рот, вампир?
Накормишь крутым наганом?
Возьмешь меня служкой на сладкий пир
Воспитанных уркаганов?

Как ты оседлаешь этот висок?
Накроешь тупым прикладом?
Я – весел, безумен и одинок:
С таким не бывает сладу.

Свою колбасу за пару монет
И слово за пару басен
Продай, кому хочешь, а я – поэт:
Я – дик. Истощен. Опасен.

Тебе не пришелся я по зубам? –
Гэбист меня бьет по почкам.
Сошли меня хоть на вселенский БАМ,
Бунтарщика-одиночку!

Тебе не пришелся я по нутру? –
В три горла снаряды косят.
Заделай космическую дыру
Моей черно-белой костью.

Сбежать бы в Сибирь или хоть бы в Крым:
Не видеть, кроясь в зазоре,
Как люди мельчают до мошкары,
А птицы – до инфузорий.

Но поздно. Хоть режь меня, – не могу:
Душе не до форм падежных.
А кто-то смеется, мол, «Very good»
И за руку меня держит…

А завтра все реки зальют свой брод,
Сойдутся моря у фронта…

И молча поднимется мой народ
До самого горизонта…
                                           
                                                                         16-17 февраля 2010 г.


-2-

(Конец поэта)

Я был поэтом – Господним волком:
Святым, безумным и независимым,
Чей мозг готическою иголкой
Порхал над площадью ржавых виселиц.

Летел на свет, но завис – и точка.
Прости, любимая, слабость гения!
Смотри, как Божьего одиночку
Принаряжают в шута богемного.

Цветную пыль выдают за манну,
Из ресторана куют чистилище,
На рану капают комплиманы…
Моя Марусечка, ты прости еще,

За то, что слеп и не вспомню толком,
Куда вела эта тропка с вишнями…
Прости, Всевышний, поэтоволка,
Который губит в себе Всевышнего…
                                                 
                                                                             18 февраля 2010 г.

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні