Опубліковано: 2010.02.15
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Ляснюк

Втрачене еgо

Чи кохаю тебе?
Ні, не кохаю.
Тільки душа,
cкручена у благання,
валяється у тебе в ногах.
Чи можу жити без тебе?
Так, можу.
Тільки тоді життя
стає суцільним спогадом
про тебе.
Чи сумую за тобою?
Ні, не сумую.
Бо кожною
думкою чіпляюся
за твої кроки
і гублюся
у твоїх надто глибоких
слідах.

2010
Луцьк
© Ольга Ляснюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24215/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG