Опубліковано: 2010.02.14
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Сергій Негода

Я на цвинтарі




Повиси на зірці любов  тимчасова.
Вдосконалюй   віру знедолений!
Якщо я загину  в  Україні без слова,  
хай  пончика  з'їсть задоволений.

Зриває  сецесію   мертва  особа.
На марґінесах знатність  облич.
Із-за бугра волає Андрухович.
Я  бачу «Дванадцять обручів».

Аби моя смерть,  перетворив  б  мерців.
Очікував би    любощі  й збочення.
У синяві ночей в  багряну  ніч,
ожив  би  в ложах любовчення.

Без квіт-очей -  тепер  могили,
де в золоті риби повинні плавати.
Могильний  живіт  –  у повній  силі.
Кому  аплодує  тиша  левади?

2010
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24197/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG