Опубліковано: 2010.02.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Красноярова

ПЕРВОПОЭТ

Убивающий зверя углём на стене
Первобытный поэт шевелится во мне,
И я знаю, что я не охотник, а маг,
Что нужны мне – стена, уголёк и очаг,
Что копьё моё в зверя уже не летит,
Что пишу я тем лучше, чем больше обид
И камней от моих соплеменников жду.

Они мамонта делят и сеют вражду,
Они пальцами тычут в меня, хохоча.
Если я говорю, они мрачно молчат
Или грубо пеняют на то, что я не
Добыл мяса на зиму в жестокой войне
За убогие прятки в глубинах пещер…

– Я – поэт, провозвестник неведомых эр,
Превращающий звуки в ухоженный руст
Первобытный профессор изящных искусств…
– Я – цена, за которую куплен ваш быт.
– Я – заложник. Залог. Берегите…

Убит.

2010
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24148/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG