У той далекий край, де зараз ти, Не полетять написані листи, Від мене білий птах не привіта, І мій квиток, нажаль, не в ті міста. Не розлюбила! Не забула! Ні! Але скінчилися недовгі наші дні. Шляхи на перехресті розійшлись І з іншими доріжками зійшлись. Я не одна тепер і ти не сам… Я руки простягаю небесам І не знаходжу зірку долі в них – Вона лишилася в очах твоїх сумних. Світ за очі хотіла я втекти… Забутися… себе перемогти… Квітуче обернути на сухе… Та серце, щодо розуму, глухе. Що ж…буде так…Лишаюся вві сні… У спогадах минулої весни. Я знищу невідправлені листи, Лиш хочу знати, що щасливий ти.
|