Опубліковано: 2010.02.08
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Альона Грекова

Воскресение

Христос воскрес… (Воистину воскрес?)
Не промолчи… Хула всего святого!
Но я молчу… Я истину ищу.
Но вы кричите: «Истина – вот здесь!!!»
И ждёте соглашательного слова…
А я молчу… Сегодня долгий дождь
размыл слова пасхальной литургии.
Мне антифоны слышатся другие,
мне зябко слушать лужистую дрожь.

Христос воскрес… Разбухли облака,
налипшие на купол надголовья.
И я молчу… Киваю куличу
и вашим, щедрым в милости, рукам,
и вашему пустому славословью:
«Любимы вечно пристальным отцом,
и мы друг друга любим, любим, любим…»
Скрепляем троекратным поцелуем
всё то, что отпевается потом…

Ещё молчу… Под дождь легко молчать…
Пузырится асфальт водой весенней.
Христос воскрес… наверное, воскрес…
Воистину… но вера – только часть,
бегущего по лужам воскресенья…

2008
© Альона Грекова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24120/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG