укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42378, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.02.06
Роздрукувати твір

Валерій Сухарєв

ДАЧНЫЙ ПОРТРЕТ

Мезонин заменен этажом, террасу убрали,
сейчас там тлен цветника; вообще, едва ли
найдется хоть что-то здесь от былых времен:
может быть, только сад (Сомов, Коровин),
летняя кухня, ее позабытый ремонт –
судя по макаронам сыреющих бревен.

И во дворе трава, на траве дрова; и
один художник сказал тебе как-то: «Давай
я попробую, выйдет – оставлю тебе,
а нет – себе заберу», - ты ответила: «Можно»;
платье нашла поулыбчивей и поголубее –
выгоревших васильков, цвета подложного.

Там тебе сорок, берущий за душу расцвет.
Далекий спокойный взгляд – как будто бы нет
ничего перед тобой, или же что-то,
что видят дети и кошки вечерней порой,
и радужки глаз с подкладкой – почти дремота
взора - знакомо так, хоть глаза закрой.

На руках истеричный чернявый пинчер Гвидон,
для цветового акцента явился он,
для контраста – ишь, вон как отливает
шерсть на шее, сплошной световой рефлекс;
и ты в этом платье – вся насквозь полевая,
и пылевых лучей многозначительный «икс» -

справа и сверху... Все-таки кисть смогла
дать эту неуловимость глаз и угла
взора – прямо перед собой и вовне,
вроде, сквозь газ глядишь, и матовость кожи –
словно под пудрой – но не было пудры, и не
она способна состарить, сделать моложе.

И локон жил, как умел, продолжая лицо,
раздвоенное меж матерью и отцом
(но больше от бабки осталось и пряталось в нем);
в прошлом году, на исходе бабьего лета,
был закончен портрет переменчивым днем,
распавшимся на междометия тени и света.

Удачен ли он... А удача ли – ты сама,
и в чем эта мера счастья, любви и ума,
сквозная женственность и знобящая радость
от существованья в земном кругу,
куда не достигают сполохи ада,
но и райских зарниц я разглядеть не могу?

2009
© Валерій Сухарєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні