Опубліковано: 2010.02.05
Поетичний розділ: Сонети

Лiдiя Огурцова

Сонет №115

«Конечно, лгал я раньше, говоря, Что не могу любить тебя сильнее. И лишь теперь, как в пламени горя, Узнал какой я нежностью владею…» В. Шекспир



Любить сильнее можно ль, милый друг?
Сжигает пламя, пепел оставляя!
Сердечной страсти нежный твой недуг
Найдёт родник, что жажду утоляет.

Слепа любовь –  известно то давно.
Со временем цветок её увянет.
Но, если небом будет суждено,
То и с годами разум он дурманит.

Прошедший миг – как мостик для двоих:
Бесценен он уж тем, что нами прожит.
Так много сладости в словах твоих,
Любовь к тебе – что может быть дороже?

Мне о любви наивной говоришь,
Но прелесть зрелости от глаз не утаишь…

2008
© Лiдiя Огурцова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/24072/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG